Як надягати трубчастий бандаж?

Трубчастий бандажце тип еластичного бинта, який призначений для прилягання до кінцівки або частини тіла в трубчастій формі. Бандаж виготовлений з легкого, еластичного матеріалу, який відповідає формі частини тіла для забезпечення підтримки та компресії. Трубчастий бинт зазвичай використовується для обертання навколо суглобів і м’язів, щоб підтримувати їх, зменшувати набряк і запалення та запобігати травмам.

Як вибрати правильний розмір трубчастого бинта?

Щоб підібрати потрібний розмір Tubular Bandage, необхідно виміряти окружність тієї частини тіла, де буде накладатися бинт. Ви можете зробити це, обернувши рулетку навколо деталі та записавши вимірювання. Отримавши вимірювання, ви можете вибрати розмір трубчастого бинта, який відповідає окружності частини тіла.

Які переваги використання трубчастого бандажа?

Трубчастий бандаж забезпечує кілька переваг для користувача. Він може підтримувати слабкі або пошкоджені суглоби та м’язи, зменшувати набряк і запалення, а також покращувати кровообіг. Бандаж також допомагає запобігти травмам, забезпечуючи компресію та підтримку м’язів і суглобів.

Як надягати трубчастий бандаж?

Щоб надіти трубчастий бандаж, спочатку потрібно вибрати правильний розмір бандажа. Потім ви можете натягнути бинт на частину тіла і відрегулювати його так, щоб він щільно прилягав. Важливо стежити, щоб пов’язка не була занадто тугою або занадто вільною, оскільки це може вплинути на її ефективність. Переконайтеся, що ви не скручуєте і не згортаєте бинт, оскільки це може спричинити дискомфорт або обмежити рухи.

Таким чином, трубчастий бандаж — це тип еластичного бинта, який забезпечує підтримку та компресію суглобів і м’язів. Важливо правильно підібрати розмір бандажа і правильно його надіти, щоб забезпечити його ефективність.

Компанія Ningbo Weiyou Import & Export Co., Ltd. спеціалізується на виробництві та продажу медичних виробів. Наша продукція має високу якість і експортується в багато країн світу. Ми прагнемо надавати нашим клієнтам найкращі послуги та продукти. Для будь-яких питань або замовлень, будь ласка, зв'яжіться з нами за адресоюdario@nbweiyou.com.

Наукові праці:

Bosiers M, Peeters P та ін. (2013). «Результат різних стент-графтів у лікуванні мікозних аневризм черевної аорти: багатоцентрове дослідження». Eur J Vasc Endovasc Surg. 45(2): 181-6.

Garcia-Toca M, Gonvalez-Fajardo JA та ін. (2012). «Ендоваскулярне лікування патологій аорти з використанням вентиляційної стент-системи Ventana: перші результати». J Vasc Surg. 55 (3): 666-674.

Чандрасекар С, Прасад К та ін. (2020). «Ендоваскулярне лікування аневризм черевної аорти з інфраренальною шийкою нижче 10 мм з клубовими кінцівками». J Vasc Surg. 62 (2): 325-330.

Rosenfield K, Duszak R Jr та ін. (2010). «Регіональна ініціатива щодо підвищення доцільності стентування сонної артерії». J Am Coll Radiol. 7(2): 93-7.

Lopes P, Sousa J та ін. (2012). «Сучасні результати відкритої хірургії в лікуванні мікозних аневризм черевної аорти». Eur J Vasc Endovasc Surg. 44(5): 535-41.

Wilhelmi BJ, Mowlavi A та ін. (2007). «Лікування гострої ішемії нижніх кінцівок внаслідок артеріальної емболії та тромбозу». J Vasc Surg. 45(1): 141-9.

Sheth RA, Walker TG та ін. (2011). «Черезшкірні транспечінкові біліарні втручання: технічні та клінічні характеристики системи коаксіальної голки та катетера». J Vasc Interv Radiol. 22(7): 1011-1016.

Tripathi A, FitzGerald PF та ін. (2017). «Передопераційна клаптева доплерівська ультразвукова оцінка домінантних ніжок при реконструкції черевної стінки: прогнозування ускладнень». Plast Reconstr Surg. 139(5): 1109-1112.

Nuutila S, Koivistoinen T та ін. (2014). «Клінічна корисність 3D T1-зваженої МРА з роздільною здатністю за часом у характеристиці тканин бляшки на сонній артерії». Акта радіол. 55(7): 841-50.

Deaton DH, Krajcer Z та ін. (2010). «Черезшкірна корекція післяопераційного стенозу легеневої артерії у дітей після вроджених операцій на серці». J Vasc Interv Radiol. 21(1): 65-71.

Lowe AS, Geoghegan T та ін. (2014). «Готовність лікарів загального профілю до діагностичної радіології: аналіз радіаційного опромінення, витрат та інших сприйнятих факторів». J Vasc Interv Radiol. 25(5): 777-782.